Нові надходження

Книжковий фонд бібліотеки поповнився новою літературою, яка була придбана за кошти отримані за макулатуру.  На замовлення найактивніших читачів бібліотеки та найактивніших учасників акції "Збір макулатури- 2016" було придбано колекцію Гаррі Поттер            
 Нові книги чекають на своїх читачів!

Правові знання-школярам та батькам

В  Іванківській ЗОШ  з 21 листопада   проводиться декада правознавства , згідно плану у бібліотеці оформлена книжкова викладка "Правові знання-школярам та батькам". Всі бажаючі можуть взяти літературу правової тематики.

Скажи курінню - ні!

17 листопада - День відмови від куріння

Щороку у третій четвер листопада в більшості країн світу відзначають Міжнародний день відмови від курінння.Його започаткувало Американське онкологічне товариство у 1977році.

ПРИСЛІВ'Я, АФОРИЗМИ ТА ЦИТАТИ

ПРО КУРІННЯ, АЛКОГОЛЬ І СИГАРЕТИ

 Дим тютюну угару під стать.

 Тютюн - жуйка диявола.

 Курці впускають ворога в свої уста, який викрадає їх мозок.
 Вино пити так тютюн курити - здоров'я губити.
 Якщо хочеш довго жити - кинь курити та горілку пити.
 Завзятого курця муха крилом перешибет.
 Шинок та тютюн - старі сусіди.
Кожна викурена сигарета - це вбитий залізний цвях в кришку свого гробу.

 Хто курить тютюн, той собі ворог.
 Хто не курить і не п'є, той здоров'я береже.

 Хто тютюнове зілля любить, той сам себе губить.

 Куріння - повільне самогубство.
 Куріння не особисті справи, а велике суспільне зло.

Куріння - смерть в розстрочку.
 Куріння - чудовисько, створене людиною.
 Куріння - чума 21-го століття.
 Куріння - епідемія легковажності.
 Курець поганий ділок: замість справ він все покурює.
 Курець сам собі могильник.
 Курить один, а плоди куріння дістаються багатьом.
 Палити - здоров'ю шкодити.
 Куриш - сам себе погубиш.
 Один курить, а весь будинок хворіє.

 Однією цигаркою весь будинок спалити можна.
 Від кого табачищем несе, той себе не береже.
 Сигарети і вино йдуть рука об руку.

215 років від дня народження В.Даля

Володимир Іванович Даль

 (*10 (22) листопада 1801, селище 

Луганський завод, нині місто Луганськ — 22 вересня (4 жовтня)1872, Москва) — російський письменник, лексикограф, етнографданського походження^[.

  Літературний псевдонім:Козак Луганський.

Основна праця Даля — «Тлумачний словник живої великоросійської мови»(точна назва: «Толковый словарь велікорусского наречія русского языка»)^[9] (томи 1-4, 1863–1866), що містить близько 200 тисяч слів.

Мовознавча спадщина Даля має значення для теорії і практики східнослов'янської лексикографії, діалектології, історії мови.

Володимир Даль був автором першого в історії Російської імперії підручника іззоології.

Даль і Україна

Меморіяльна дошка на вулиціНаваринській у Миколаєві.

Даль майже 20 років прожив в Україні, знав українську мову, зібрав цінні українські фольклорні та мовні матеріали.

Даля пов’язували найтісніші стосунки з багатьма українськими письменниками і вченими. Скажімо, влітку 1844 р. він довгий час гостював на Полтавщині у маєтку свого товариша Євгена Гребінки і навіть брав участь як повірена особа в його сватанні та одруженні. Ще дорогою на Полтавщину, у Чернігівській губернії, і вже на Полтавщині, він збирає українську лексику і фольклор. А в листі до дружини з “Убежища” від 21 червня 1844 р. повідомляє: “В Полтавской (губернии) видим уже настоящую Украйну. Я охотно стал опять болтать на этом ясном языке, где речь выходит замысловата, простодушна и очень забавна. Как ни бьешься сказать то же по русски – выходит неясность, натяжка и даже пошло и грубо. Да быт и жизнь народов так тесно связаны с языком их, что одного нельзя отделить от другого. Перевод по словарю годен только для школьника и не удовлетворяет ни мысль, ни чувство. Гребенка чрезвычайно хорошо, свободно и приятно говорит по-украински, и я охотно вовлекаю его в шутки и разговоры с крестьянами”.[

Володимир Даль писав художні твори, чимало з них — на українські теми (повісті «Савелій Граб», «Небувале в тому, що було…», оповідання «Світлий празник», «Ваша воля, наша доля», «Скарб», «Упир» тощо).

Автор етнографічних нарисів, написаних з позицій «натуральної школи», т. зв. фізіологічних нарисів.

Написав низку статей про Григорія Квітку-Основ'яненка («Малоросійські повісті, що їх розповідає Грицько Основ'яненко», 1835, тощо).

У праці «Про повір'я, марновірство й забобони російського народу» (1845–1846) навів чимало прикладів з українського фольклору, використав мотиви української демонології.

Написав рецензію на фольклорний збірник Платона Лукашевича «Малоросійські й червоноруські народні думи та пісні» (1837). Популяризував українську літературу та усну народну творчість.

Підсумки акції "Збір макулатури"

У Іванківській ЗОШ 1-111ст. оголошено підсумки акції "Збір макулатури".
За результатами рейтингу класів призові місця посіли :

I - 2-а клас
II - 4-а клас
III - 2-б клас

Найактивнішим учасникам акції встановлено: Покидко В.3-б,
Панікова М.7-б,Стрільчук В. 9кл.,Наложитий Ж.2-б

Лінійчук Д. 10кл. та класам-переможцям вручено урочисті подяки

Хронологія заборон української мови

Заборони української мови

• 1627 – наказ царя Михайла з подання Московського патріарха Філарета спалити в державі всі примірники надрукованого в Україні «Учительного Євангелія» Кирила Ставровецького^[1].
• 1690 – засудження й анафема Собору РПЦ на «Кіевскія Новыя Книги» П. Могили, К. Ставровецького, С. Полоцького, Л. Барановича, А. Радзивиловського та інших.
• 1696 – ухвала польського сейму про запровадження польської мови в судах і установах Правобережної України.

• 1720 – указ царя Московії Петра І про заборону книгодрукування українською мовою і вилучення українських текстів з церковних книг^[2].
• 1729 – наказ Петра ІІ переписати з української мови на російську мову всі державні постанови і розпорядження.
• 1731 – вимога цариці Анни Іванівни вилучити книги старого українського друку, а «науки запроваджувати на власній російській мові» (рос. науки вводить на собственном российском языке). У таємній інструкції правителеві України князю О. Шаховському 1734 р. наказала всіляко перешкоджати українцям одружуватися з поляками та білорусами, «а побуждать их и искусным образом приводить в свойство с великоросами».
• 1763 – указ Катерини II про заборону викладати українською мовою в Києво-Могилянській академії.
• 1769 – заборона Синоду РПЦ друкувати та використовувати український буквар.
• 1775 – зруйнування Запорізької Січі та закриття українських шкіл при полкових козацьких канцеляріях.
• 1789 – розпорядження Едукаційної комісії польського сейму про закриття всіх українських шкіл.

• 1817 – запровадження польської мови в усіх народних школах Західної України.
• 1832 – реорганізація освіти у Правобережній Україні на загальноімперських засадах із переведенням на російську мову навчання.
• 1847 – розгром Кирило-Мефодієвського товариства й посилення жорстокого переслідування української мови та культури, заборона найкращих творів Шевченка, Куліша, Костомарова та інших.
• 1859 – міністерством віросповідань та наук Австро-Угорщини в Східній Галичині та Буковині здійснено спробу замінити українську кириличну азбуку латинською.
• 1862 – закриття безоплатних недільних українських шкіл для дорослих в підросійській Україні.
• 1863 – Валуєвський циркуляр про заборону давати цензурний дозвіл на друкування україномовної духовної і популярної освітньої літератури: «ніякої окремої малоросійської мови не було і бути не може».
• 1864 – прийняття Статуту про початкову школу, за яким навчання має проводитись лише російською мовою.
• 1869 – запровадження польської мови як офіційної мови освіти й адміністрації Східної Галичини.
• 1870 – роз'яснення міністра освіти Росії Д. Толстого про те, що «кінцевою метою освіти всіх інородцівнезаперечне повинно бути обрусіння».
• 1876 – Емський указ Олександра ІІ про заборону друкування та ввозу з-за кордону будь-якої україномовної літератури, а також про заборону українських сценічних вистав і друкування українських текстів під нотами, тобто народних пісень^[3]. Вперше оприлюднено у книжці Савченко Ф., «Заборона українства», 1876 року.
• 1881 – заборона викладання у народних школах та виголошення церковних проповідей українською мовою.
• 1884 – заборона Олександром III українських театральних вистав у всіх малоросійських губерніях.
• 1888 – указ Олександра III про заборону вживання української мови в офіційних установах і хрещенняукраїнськими іменами.
• 1892 – заборона перекладати книжки з російської мови українською.
• 1895 – заборона Головного управління в справах друку видавати українські книжки для дітей.

• 1908 – через чотири роки після визнання Російською академією наук української мови мовою(!) Сенат оголошуєукраїномовну культурну й освітню діяльність шкідливою для імперії.
• 1910 – закриття за наказом уряду Столипіна всіх українських культурних товариств, видавництв, заборона читання лекцій українською мовою, заборона створення будь-яких неросійських клубів.
• 1911 – постанова VII дворянського з'їзду в Москві про виключно російськомовну освіту й неприпустимість вживання інших мов у школах Росії.
• 1914 – заборона відзначати 100-літній ювілей Тараса Шевченка; указ Миколи ІІ про скасування українськоїпреси.
• 1914, 1916 – кампанії русифікації у Західній Україні; заборона українського слова, освіти, церкви.
• 1919 – більшість білогвардійських газет на півдні Росії «заборонило існування^[ru]» України.
• 1922 – проголошення частиною керівництва ЦК РКП(б) і ЦК КП(б)У «теорії» боротьби в Україні двох культур – міської (російської) та селянської (української), в якій перемогти повинна перша.
• 1924 – закон Польської республіки про обмеження вживання української мови в адміністративних органах, суді, освіті на підвладних полякам українських землях.
• 1924 – закон Румунського королівства про зобов'язання всіх «румун», котрі «загубили материнську мову», давати освіту дітям лише в румунських школах.
• 1925 – остаточне закриття українського «таємного» університету у Львові
• 1926 – лист Сталіна «Товаришу Кагановичу та іншим членам ПБ ЦК КП(б)У» з санкцією на боротьбу проти «національного ухилу», початок переслідування діячів «українізації».
• 1933 – телеграма Сталіна про припинення «українізації».
• 1933 – скасування в Румунії міністерського розпорядження від 31 грудня 1929 p., котрим дозволялися кілька годин української мови на тиждень у школах з більшістю учнів-українців.
• 1934 – спеціальне розпорядження міністерства виховання Румунії про звільнення з роботи «за вороже ставлення до держави і румунського народу» всіх українських вчителів, які вимагали повернення до школи української мови.
• 1938 – постанова РНК СРСР і ЦК ВКП(б) «Про обов'язкове вивчення російської мови в школах національних республік і областей», відповідна постанова РНК УРСР і ЦК КП(б)У.
• 1947 – операція «Вісла»; розселення частини українців з етнічних українських земель «урозсип» між поляками у Західній Польщі для прискорення їхньої полонізації.
• 1958 – закріплення у ст. 20 Основ Законодавства СРСР і союзних республік про народну освіту положення про вільний вибір мови навчання; вивчення усіх мов, крім російської, за бажанням батьків учнів.
• 1960—1980 – масове закриття українських шкіл у Польщі та Румунії.
• 1970 – наказ про захист дисертацій тільки російською мовою.
• 1972 – заборона партійними органами відзначати ювілей музею І. Котляревського в Полтаві.
• 1973 – заборона відзначати ювілей твору І. Котляревського «Енеїда».
• 1974 – постанова ЦК КПРС «Про підготовку до 50-річчя створення Союзу Радянських Соціалістичних Республік», де вперше проголошується створення «нової історичної спільноти – радянського народу», офіційний курс на денаціоналізацію.
• 1978 – постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про заходи щодо подальшого вдосконалення вивчення і викладення російської мови в союзних республіках»(«Брежнєвський циркуляр»).
• 1983 – постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про додаткові заходи з поліпшення вивчення російської мови в загальноосвітніх школах та інших навчальних закладах союзних республік» («Андроповський указ»), яким зокрема введено виплату 16 % надбавки до платні вчителям російської мови й літератури; директива колегії Міносвіти УРСР «Про додаткові заходи по удосконаленню вивчення російської мови в загальноосвітніх школах, педагогічних навчальних закладах, дошкільних і позашкільних установах республіки», спрямована на посиленнязросійщення.
• 1984 – постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР «Про дальше вдосконалення загальної середньої освіти молоді і поліпшення умов роботи загальноосвітньої школи».
• 1984 – початок в УРСР виплат підвищеної на 15 % зарплатні вчителям російської мови порівняно з вчителями мови української.
• 1984 – наказ Міністерства культури СРСР про переведення діловодства в усіх музеях Радянського Союзу на російську мову.
• 1989 – постанова ЦК КПРС про «законодавче закріплення російської мови як загальнодержавної».
• 1990 – прийняття Верховною Радою СРСР Закону про мови народів СРСР, де російській мові надавався статус офіційної.

Бібліотечний урок "Ми-маленькі патріоти"

До Дня української писемності та  мови ( 9 листопада) для учнів 5 класу було проведено бібліотечний урок :"Ми-маленькі патріоти".Під час уроку учні розповідали вірші присвячені українській мові та познайомилися з творчістю української письменниці Тетяни Пакалюк, а саме з її книгою -"Розмова про мову"

Мова-душа нації

До Дня української писемності та мови -   9 листопада  ,

у бібліотеці  оформлено книжкову викладку "Мова-душа нації"

Посвята в читачі

28 жовтня у Іванківській ЗОШ  для учнів 2-х класів відбулося свято "Посвята в читачі"

Під час свята учні потрапили в чарівний світ казки та за допомогою своїх знань допомогли казкавій Феї звільнити Королеву книг з рук бридкого Ламай-Круши та його помічника Миколки Замурзая

Головні ролі виконували учні 10-го та 6-х класів

В кінці свята учні дали урочисту обіцянку Королеві книг:

       Стаючи читачем шкільної бібліотеки обіцяю:

Ø     Цінувати книгу – джерело знань;

Ø     Намагатися завжди і в усьому бути схожими на героїв кращих книг;

Ø     Берегти книги, охайно з ними поводитись;

Ø     Бути активним читачем бібліотеки;

Ø     Все життя не розлучатись з дорогим другом – книгою 

 

Нові надходження

У бібліотеці Іванківської ЗОШ можна ознайомитися
 з творчістю української поетеси Пакалюк Тетяни.


Вже сьогодні на полицях бібліотеки красуються нові видання письменниці, деякі  навіть з автографом.Тому всіх бажаючих  почитати захоплюючі історії з життя простих
людей запрошуємо до шкільної бібліотеки.

Цікаві зустрічі

25 жовтня у Білоцерківському краєзнавчому музеї відбувся методичний семінар для методистів бібліотечних фондів "Формування національної свідомості засобами музейної педагогіки та бібліотечної роботи". Під час семінару відбулася зустріч з сучасною українською  поетесою з Чернігова - Пакалюк Петяною Іванівною під час, якої  вона презентувала  книги присвячені учасникам Революції гідності.

Учасником семінару була і бібліотекар Іванківської ЗОШ - Чабан С.М.

Пакалюк Петяна Іванівна

 Цілеспрямовано писати для дітей розпочала з 2005 року, а вже 2006 побачила світ перша її книга «Як бобер і їжаки мандрували вздовж ріки», видана за підтримки друзів та рідних. В цьому ж році вийшла наступна віршована казка «Що посієш — те й пожнеш». Книжки мали успіх, що дало мені можливість видати в 2007 році «Хлібного зайчика», «Нові пригоди моряків в безкрайніх просторах морів», «Місто зіпсованих іграшок» та «Підслухану розмову».

Наступні книжки не забарилися, адже на той час письменниця вже мала безцінний досвід, свою творчу групу (художники, редактор, комп'ютерний дизайнер) та широке коло постійних читачів (дошкільнят і школярів). В 2008 році народилися «Пригоди Боровика і Печериці», «Від узбережжя океану мандрівка в джунглі і савану», «Навіщо нам оті батьки», «В'язні королівства лоботрясів», «Помста», а в 2009 році «Гаманець», «Комп'ютерне лихо», «Як Федько Ломака учителював».

За поліграфічними послугами довелося звертатися до різних видавництв та друкарень в Чернігові та Харкові, але останні з її творів: «Радо зустріча діток наш веселий дитсадок», «Про вперту Анюту і смачну отруту», «Оце відпочили», «Не хочу читати» в 2010 році та «Яка та старість», «Врятувати людину» та «Розмова про мову» у 2011 році віддруковані в «Домінанті» (м. Мена Чернігівської області).

Книги «Про вперту Анюту і смачну отруту» і «Радо зустріча діток наш веселий дитсадок» в травні 2010 року були відзначені другим місцем на десятому ювілейному обласному конкурсі «Найкраща книга року» в номінації «Література для дітей та юнацтва», а в 2011 році на цьому ж конкурсі книга «Не хочу читати» відзначена першим місцем і премією.

У вересні 2010 року разом з мережею дитячих бібліотек Чернігівської області, за підтримки колег-письменників, започаткувала конкурс юних літературних талантів «Хай весь світ дивують нині діти неньки України». Мета конкурсу — виявити юні таланти в царині літератури та образотворчого мистецтва, дати їм можливість розвивати свій творчий дар, видавати найкращі віршовані та прозові дитячі твори, залучити до ілюстрування юних художників-ілюстраторів. Цей конкурс продовжує свою роботу далі.

24 жовтня - Міжнародний день шкільних бібліотек

Міжнародний день шкільних бібліотек

Засновником цієї календарної події виступає всесвітня організація ЮНЕСКО, за ініціативою Міжнародної асоціації шкільних бібліотек і вперше свято було проведено в 1999-му році. Дата святкування Міжнародного дня шкільних бібліотек в багатьох країнах, зокрема і в Україні - щорічно в четвертий понеділок жовтня. В Англії, наприклад, цей День відзначається в перший понеділок жовтня і приурочений до початку шкільних канікул, коли настає перший день їхнього Національного Тижня дитячої книги, що включає в себе і національний День поезії, який проводиться в четвер.

Важливість забезпечення та поширення грамотності, всіляке сприяння належному навчанню - один з основних пріоритетів сучасного суспільства й атмосфера, яка створюється професійними бібліотекарями, найбільш сприятлива у цьому процесі.

Нагадаємо, за даними проекту DilovaMova.com, національний День бібліотек в Україні відзначається щорічно 30-го вересня.

В 2016 році Міжнародний день шкільних бібліотек припадає на 24 жовтня.

До Міжнародного дня шкільних бібліотек в бібліотеці Іванківської ЗОШ оголошено 24жовтня - Днем відкритих дверей. Відвідувачі бібліотеки мають можливість оглянути книжкові полиці: "Казкові бібліосутінки","Улюблені дитячі книги та улюблені іграшки","Тут живе казка","Сотні дитячих чому не дадуть заснути розуму" .

 

Оголошення!

увага !увага!увага!

У школі проводиться конкурс:

«Збір макулатури» до 28 жовтня

Учасниками можуть бути всі бажаючі

За найактивнішу участь буде нагородження

Клас, який найбільше збере макулатури буде відзначено

(пункт збору макулатури у бібліотеці)